Політика охорони прав та захисту дітей

Політика охорони прав та захисту дітей Фонду “Польський міграційний форум” 

(зареєстрований у м. Ізабелін)

 

Зміст:

1. Словник

2. Попередні положення

3. Перевірка, підготовка та підвищення кваліфікації персоналу Фонду, який контактує з дітьми

4. Підтримка батьків у захисті дітей від заподіяння шкоди

5. Підтримка дітей з метою їх захисту від можливого заподіяння шкоди

6. Процедури повідомлення про підозри та втручання

7. Принципи захисту персональних даних дитини

8. Принципи безпечних взаємовідносин між персоналом та дітьми, включаючи те, яка поведінка є неприпустимою в умовах контакту та догляду за дітьми

9. Нормативно-правові акти, що захищають права дітей у Польщі

10. Прикінцеві положення

 

Частина 1. Словник

У всіх випадках, на які є посилання в цьому документі:

Дитина – будь-яка фізична особа віком до 18 років.

Заподіяна шкода – під нею слід розуміти моральну шкоду, що впливає на психологічну сферу особи, у тому числі фізичне насильство, тобто будь-які умисні дії, умисні дії щодо дитини, які спричинили біль або травму дитячого організму, включаючи, але не обмежуючись: удари, смикання, штовхання, кидання предметів тощо; та психічне насильство, в тому числі принизливе і таке, що принижує людську гідність,  зокрема: образи, надмірна критика, приниження, постійне збентеження, одиночне ув’язнення та ізоляція.

Загроза благополуччю дитини – розуміється як дії, так і бездіяльність вчинені батьками, опікунами або іншими особами, на утриманні яких перебуває дитина, у тому числі недбале ставлення до неї, таке як, зокрема: недбале ставлення до гігієни, здоров’я, харчування, безпеки дитини, невідповідність одягу дитини погодним умовам, відсутність належного нагляду за виконанням дитиною своїх шкільних обов’язків. Негативне ставлення до дитини другого з батьків або членів його/її сім’ї.

Інші правопорушення на шкоду дитині – під цим слід розуміти сексуальне насильство (в тому числі комерційне сексуальне насильство), зґвалтування дитини, розбещення дитини, дитячий грумінг, викрадення дитини, залишення дитини без догляду, відмова від дитини, дитяча порнографія, несплата аліментів на дитину.

Захист – розуміється як вжиття всіх розумних заходів, спрямованих на запобігання заподіянню шкоди дитині, загрози її добробуту, інші правопорушення на шкоду дитині, а також відповідне реагування в ситуації виникнення шкоди дитині.

Процедура “Блакитна карта” – слід розуміти процедуру, регламентовану Регламентом Ради Міністрів від 13 вересня 2011 року про порядок Процедури “Блакитної картки” та форми бланків “Блакитної картки” (Законодавчий вісник 2011.209.1245 від 2011.10.03), виданий як виконавчий акт відповідно до статті 9d уст. 5 Закону від 29 липня 2005 року “Про протидію домашньому насильству” (Dz.U.2021.1249 від 2021.07.09), охоплює всі заходи, що здійснюються та проводяться представниками організаційних підрозділів соціальної допомоги, районних комісій вирішення проблем з алкоголем, поліцією, освітою та охороною здоров’я, в зв’язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні домашнього насильства.

Фонд – під ним слід розуміти Фонд “Польський міграційний форуму” з місцезнаходженням у м.Ізабелін (05-080) за адресою: вул. Орла Білого, 44 А, внесена до Реєстру об’єднань у Національному судовому реєстрі, що ведеться Окружним судом міста Варшави, XIV Економічний відділ Національного судового реєстру за номером KRS: 0000272075, NIP:1181879509

ЄДРПОУ: 14085197900000.

Документ – слід розуміти “Політика охорони прав та захисту дітей”.

Найближчий родич – по висхідній або низхідній лінії, рідний брат чи сестра, родич однієї лінії або ступеня споріднення, особа, яка перебуває в усиновлювальних відносинах, та її/його чоловік/дружина, а також особа, яка перебуває у відносинах громадянського шлюбу.

Персонал Фонду – всі особи, які працюють або співпрацюють з Фондом, у тому числі: волонтери, стажери та практиканти, психологи, тренери, психотерапевти та інші особи, які працюють та співпрацюють з Фондом, незалежно від виду діяльності та правових відносин, які вони мають з Фондом, оплачувані чи безоплатні.

 

Частина 2. Попередні положення

 

1. Положення Політики захисту прав дитини, викладені в цьому документі, поширюються на всіх працівників Фонду та Клієнтів Фонду.

2. Метою політики захисту дітей Фонду є забезпечення кращого захисту дітей від жорстокого поводження в Республіці Польща.

3. Основні принципи захисту дітей, що містяться в Політиці захисту прав дитини, стосуються:

  • a. Частина 3. перевірка, підготовка та підвищення компетентності   
        співробітників Фонду, які контактують з дітьми;
  • b. Частина 4. Підтримка батьків та законних опікунів у захисті дітей від загрози добробуту дітей та інших злочинів, скоєних проти дітей;
  • c. Частина 5. Підтримка дітей у захисті від шкоди;
  • d. Частина 6. Процедури повідомлення про підозри та втручання.

4. Політика Фонду, викладена в цьому документі, застосовується до всіх Співробітників Фонду.

5. Кожна особа, зазначена в пункті 1 вище, повинна бути ознайомлена зі змістом цього Документа та дотримуватися положень, що містяться в ньому. 

6. При виконанні положень, що містяться в цьому Документі, кожна з осіб, зазначених у пункті 1 вище, зобов’язана поважати права людини, соціальну справедливість та людську гідність.

7. Співробітники Фонду зобов’язані проявляти повагу до всіх осіб, незалежно від статі, віросповідання, кольору шкіри, національного чи етнічного походження, мови, сімейного стану, сексуальної орієнтації, віку, соціально-економічного становища, інвалідності, політичних переконань або будь-яких інших відмінних рис.

8. Співробітники Фонду зобов’язані дотримуватися принципів суспільного співіснування та дотримуватися положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Політики захисту Клієнтів та працівників Фонду, Протидія мобінгу (цькуванню).

9. Президент Фонду призначає відповідних осіб для здійснення контролю за виконанням положення Документа.

 

Частина 3. Перевірка, підготовка та підвищення компетентності персоналу Фонду, які контактують з дітьми

 

1. Підбір персоналу Фонду, який безпосередньо працює з дітьми, здійснюється за принципами, які включають оцінку предметної підготовки осіб кандидатів та, за необхідності, перевірку їх рекомендацій та можливості бути допущеними до контакту з дітьми. Кандидати на працевлаштування в Фонд або які вже є працівниками Фонду, дають згоду на проведення Фондом перевірки їхніх рекомендацій. 

2. Перед тим, як заявник вступить до Фонду або стане волонтером, керівник з набору персоналу Фонду перевіряє можливість заявника подати Заяву на роботу або волонтерство безпосередньо з дітьми:

  • a. реєструє особу та збирає основні дані, які дають можливість перевірити її в Реєстрі осіб, які вчинили сексуальні злочини;
  • b. перевіряє особу в Реєстрі осіб, які вчинили сексуальні злочини, або, якщо перевірка неможлива, бере Заяву в суб’єкта про відсутність судимості за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості або злочини, що вчиняються щодо неповнолітньої особи. А також, що відносно суб’єкта не  розпочато кримінального чи дисциплінарного провадження. Він також інформує особу про юридичну відповідальність за завідомо неправдиві показання;
  • с. ознайомлює особу з основними правилами контакту з дітьми та надає Заяву про готовність їх дотримуватися. Модель вищезазначеної Заяви міститься у  Додатку 1;
  • d. якщо запланована робота/волонтерство передбачає діяльність, пов’язану з вихованням, навчанням, дозвіллям, лікуванням або доглядом за неповнолітніми або їх опікою, то, відповідно до статті 21 Закону від 13 травня 2016 року “Про протидію загрозі вчинення злочинів на сексуальному грунті”, особа, яка здійснює нагляд за підбором кадрів, зобов’язана, до укладення контракту, перевірити таку особу в Реєстрі осіб, які вчинили злочини на сексуальному грунті (Реєстр осіб з обмеженим доступом) та в Реєстрі осіб, щодо яких Державна комісія з розслідування справ щодо статевої свободи та гідності відносно неповнолітньої особи віком до 15 років, видала розпорядження про внесення до Реєстру. Перевірка в Реєстрі правопорушників документально підтверджується роздруківкою інформації, згенереваною Реєстром. Вищезазначені документи зберігаються в особовій справі суб’єкта, щодо якого здійснювалась перевірка.

3. Фонд отримує довідку з Національного реєстру судимостей про осіб – членів персоналу Фонду, які працюють або співпрацюють безпосередньо з дітьми, коли це дозволено чинним законодавством. Фонд не співпрацює з особами, які були засуджені за вчинення умисного злочину.

4. Фонд не співпрацює з особами, які були засуджені за умисне вчинення злочинів або перебувають у Реєстрі сексуальних правопорушників (Sexual Offender Registry) та у Реєстрі сексуальних злочинів (реєстр з обмеженим доступом) і Реєстрі осіб, щодо яких Державною комісією з питань очищення влади прийнято рішення про проведення перевірки на відповідність займаній посаді особи, стосовно якої Державна комісія з розслідування діянь проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи віком до 15 років, видала наказ про внесення до Реєстру.

5. У тижневий строк з дня початку роботи у Фонді, особа, яка є членом Фонду, зобов’язана пройти навчання онлайн або стаціонарно, з питань насильства над дітьми, яке завершується тестом на знання, за результатами якого він або вона повинна пред’явити кадровику та безпосередньому керівнику позитивну оцінку.

6. Щонайменше кожні 2 (два) роки кожен співробітник Фонду зобов’язаний пройти навчання з питань захисту прав дітей у порядку, визначеному органом опіки та піклування Фонду.

7. Персонал Фонду повинен мати вільний доступ до контактних даних місцевих установ, які займаються захистом дітей та надають допомогу в надзвичайних ситуаціях (поліція, сімейний суд, Центр кризового втручання, Центр соціального захисту, заклади охорони здоров’я).

 

Частина 4. Підтримка батьків та законних опікунів у захисті дітей від заподіяння шкоди, загрози добробуту дітей та інших злочинів, вчинених щодо дітей

 

1. Фонд надає підтримку батькам та законним опікунам з питань виховання дітей без насильства та захисту їх від насильства та зловживань.

2. Фонд надає матеріали різними мовами для батьків та законних опікунів дітей про те, як виховувати дітей без насильства та захищати їх від насильства і жорстокого поводження, які існують ризики для безпеки дітей в Інтернеті, які є можливості вдосконалення батьківських навичок, контактні дані закладів, що надають допомогу та піклування у складних життєвих ситуаціях.

3. Кожен з батьків та опікунів, які отримують допомогу та підтримку від Фонду, має можливість ознайомитися з цим документом, що знаходиться у вільному доступі в офісі Фонду та на сайті https://www.forummigracyjne.org. Також можна ознайомитися з цим документом англійською, українською та російською мовами.

 

Розділ 5. Співпраця з Фондом в рамках Захисту дітей від заподіяння шкоди

 

1. В рамках індивідуальної співпраці з батьками та законними представниками висвітлюються такі теми, як права дитини, захист від жорстокого поводження, попередження насильства з боку однолітків та безпека дітей в Інтернеті.

2. Фонд надає дітям, батькам та законним опікунам консультації психотерапевта та психолога або направлення до них.

3. В рамках терапевтичної роботи з дітьми, які постраждали від насильства та дискримінації, вживаються заходи для підтримки їх у подоланні психосоціальних наслідків цього досвіду, а також підтримка дітей у процесі одужання та нормального розвитку.

4. Діти, які зазнали кривди, отримують діагностику та підтримку у Фонді за допомогою відповідних елементів, описаних в документі “Стандарти для спеціалізованої діагностики дітей з досвідом вимушеної міграції” [в:]. “Діти біженців. Стандарти, інструменти діагностики психологічного супроводу”.

5. У терапевтичному процесі дитині гарантується повна конфіденційність з боку психолога, за винятком ситуацій, коли повідомляється про насильство або інші дії, які можуть зашкодити безпеці дитини.

6. Фонд надає освітні матеріали для дітей про: права дитини та захист від небезпеки насильства та сексуального насильства, а також Правила безпеки в Інтернеті (брошури, листівки, книги різними мовами).

7. Фонд надає інформацію дітям про те, як отримати допомогу в складних життєвих ситуаціях, включаючи номери безкоштовних телефонів для дітей та молоді.

 

Розділ 6. Процедури повідомлення про підозри та втручання

 

1. Загроза безпеці дитини з боку батьків або законного представника

1) Заподіяння шкоди дитині з боку батьків або законного опікуна

Внутрішня процедура

Будь-який співробітник Фонду, який обґрунтовано підозрює заподіяння шкоди дитині, у тому числі застосування насильства над дитиною з боку батьків або законного опікуна, зобов’язаний негайно звернутися до поліції або Центру соціального захисту населення.

Наскільки це можливо, перш, ніж повідомити поліцію або Центр соціального захисту, про ситуацію, що склалася, слід повідомити свого безпосереднього керівника та спеціаліста з питань запобігання насильству (dzieci@forummigracyjne.org) та Правління Фонду. Разом з тим, у разі попередження спочатку поліції або Центру соціального захисту населення, вищезазначені особи повинні бути повідомлені наступними.

Зовнішня процедура – процедура “Блакитна карта”

Процедура “Блакитна карта” ініціюється шляхом заповнення анкети “Блакитна картка – А” представником одного з суб’єктів, перелічених у Статті 9d п.2 Закону від 29 липня 2005 року “Про протидію насильству в сім’ї”  (представники організаційних підрозділів соціальної допомоги), районних комісій вирішення проблем з алкоголем, Поліції, освіта та охорона здоров’я, щодо особи, яка підозрюється в тому, що постраждала від насильства в сім’ї.

У разі неможливості заповнення бланка “Блакитна картка – А” у зв’язку з відсутністю особи, яка є потерпілою від домашнього насильства, або стан її здоров’я унеможливлює заповнення нею бланка “Блакитна картка – А”, або у зв’язку із загрозою її життю чи здоров’ю, заповнення бланка “Блакитна картка – А” має відбуватися відразу після безпосереднього контакту з цією особою або як тільки зникне причина, що цьому перешкоджала.

У разі, коли встановлення прямого контакту з особою, потерпілою від домашнього насильства є неможливим, заповнення Блакитної картки здійснюється без участі цієї особи.

При ініціюванні процедури вживаються заходи втручання з метою забезпечити безпеку особі, яка підозрюється в тому, що постраждала від домашнього насильства.

У разі підозри у вчиненні насильства в сім’ї щодо дитини, дії, що проводяться та реалізуються в рамках Процедури, здійснюються, як правило, при наявності одного з батьків, законного опікуна або фактичного піклувальника.

Якщо особи, зазначені в пункті 5, можуть бути особами, які вчинили насильство над дитиною, заходи за участю Дитини здійснюються в присутності повнолітньої Особи, яка є найближчим родичем.

Дії за участю дитини, щодо якої є підозра, що вона постраждала від домашнього насильства, мають здійснюватися, наскільки це можливо, в присутності психолога.

Після заповнення бланку “Блакитна картка – А” особі, яка підозрюється в тому, що вона постраждала від насильства, видається бланк “Блакитна картка – В”. Якщо особа, яка постраждала від насильства, є дитиною, заповнюється бланк “Блакитна картка – В”. Він видається одному з батьків, законному чи фактичному опікуну або особі, яка повідомила про підозру у вчиненні домашнього насильства. Бланк “Блакитна картка – В” не видається особі, яка підозрюється у вчиненні домашнього насильства.

Після оформлення бланку “Блакитна картка – А”, він повинен бути переданий до Голови міждисциплінарної Комісії невідкладно, протягом та не пізніше 7 (семи) днів з дня відкриття Процедури.

Копія заповненої форми “Блакитна картка – А” залишається у ініціатора процедури. Після отримання бланка “Блакитна картка – А” Голова міждисциплінарної Комісії невідкладно, протягом чи не пізніше 3 днів від дня її отримання передає форму Членам міждисциплінарної Комісії або робочої групи.

На засіданні Члени міждисциплінарної Комісії або робочої групи при наявності особи, яка підозрюється в тому, що вона постраждала від насильства в сім’ї, мають проаналізувати ситуацію в сім’ї та заповнити анкету “Блакитна картка – С”.

У засіданні міждисциплінарної групи або робочої групи не може брати участь  Дитина.

Неявка особи, яка підозрюється в тому, що вона постраждала від насильства в сім’ї, не повинна зупиняти роботу міждисциплінарної Комісії або робочої групи.

Члени міждисциплінарної Комісії або робочої групи заповнюють форму “Блакитна картка – Д” у присутності особи, яка є постраждалою від домашнього насильства.

2) Вирішення проблем, пов’язаних із загрозою благополуччю дитини

У разі виникнення підозри, що дії, вчинені батьками або особами, які їх замінюють, призводять до загрози добробуту дитини, втручання відбувається у два етапи.

Спеціаліст з попередження насильства спочатку організовує зустріч з батьками або особами, які їх замінюють, з метою з’ясування обставин справи та визначення принципів подальшої роботи, а також інформування батьків або осіб, які їх замінюють, про наслідки негативних дій або бездіяльності по відношенню до дитини. На цьому етапі також можливе укладення угоди з батьками або опікунами, в якій чітко прописані принципи, яких необхідно дотримуватися, з метою надання допомоги Дитині.

У разі відмови батьків або осіб, які їх замінюють, від участі в зустрічах, передбачених угодою, або якщо вони не дотримуються взаємно узгоджених графіків та правил, прийнятих спільно, застосовується наступний крок – Спеціаліст з протидії насильству повідомляє про це відповідний Центр соціального захисту населення, надаючи свої дані, дані дитини, адресу дитини та опис випадку, включаючи дані батьків або опікунів, чиї дії призводять до створення загрози благополуччю дитини.

Обов’язок повідомити про злочин

Будь-яка особа, якій стало відомо про вчинення правопорушення одним із батьків або опікуном чи піклувальником, у тому числі інших правопорушень на шкоду дитині, має юридичний обов’язок негайно повідомляти про підозру у вчиненні правопорушення до Поліції або до Прокурора. Перед тим, як повідомити Поліцію, необхідно забезпечити безпеку дитини, а саме відокремити її від особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення щодо дитини. По можливості, перед тим, як повідомити Поліцію або Прокуратуру, проінформуйте свого безпосереднього керівника, співробітника з питань запобігання насильству та Правління Фонду. Якщо необхідно негайно повідомити Поліцію або Прокуратуру, Президент Фонду повинен бути повідомлений наступним. Зразок повідомлення про підозру у вчиненні правопорушення додається як Додаток до цього документу.

2. Загроза безпеці дитини з боку працівників Фонду

Якщо виявлено, що співробітник завдає шкоди дитині або вчиняє правопорушення проти неї, ця особа повинна бути відсторонена від роботи з дитиною до вирішення питання.

Якщо є підозра, що працівник вчинив кримінальне правопорушення проти дитини, в тому числі будь-яке інше правопорушення на шкоду дитині, кожна особа зобов’язана негайно повідомити про це Поліцію або відповідний орган опіки та піклування. Невиконання обов’язку повідомляти про злочин матиме наслідком кримінальну відповідальність. По можливості, перед тим, як повідомляти Поліцію або відповідний орган, слід повідомити про ситуацію свого безпосереднього керівника, співробітника з питань запобігання насильству та Правління Фонду. Однак, якщо необхідно негайно повідомити Поліцію або відповідний орган, то наступним кроком слід повідомити вищезазначених осіб.

Якщо співробітник Фонду вчинив будь-яку форму насильства по відношенню до Дитини, крім вчинення злочину проти неї, Спеціаліст із запобігання насильству повинен дослідити всі обставини справи, за яких сталося насильство. Зокрема, заслухати співробітника, який підозрюється у заподіяні кривди Дитини та інших свідків інциденту. У ситуації, коли порушення добробуту дитини є суттєвим, зокрема, якщо мала місце дискримінація або приниження гідності Дитини, Правління Фонду має розглянути питання негайного припинення правових відносин з особою, яка вчинила насильство.

3. Загроза безпеці дитини з боку іншої дитини

У разі виникнення підозри щодо жорстокого поводження з дитиною з боку іншої дитини, необхідно провести бесіду з батьками або законними опікунами дитини, яка підозрюється в жорстокому поводженні, та самою дитиною, якщо це дозволяє психологічний та фізичний розвиток дитини. Разом з батьками або законними опікунами дитини, яка зазнала насильства, слід розробити план, який забезпечує дитині безпеку, включаючи способи її відокремлення від джерел небезпеки.

Переконатися, що дитина, яка підозрюється у заподіянні шкоди іншій дитині, сама не піддається жорстокому поводженню з боку батьків або законних опікунів, інших дорослих чи дітей. Якщо це підтвердиться, дотримуйтесь процедури, описаної вище щодо батьків та законних опікунів.

Якщо підозрюваним у вчиненні насильства є дитина віком від 13 до 17 років, а її поведінка є кримінальним злочином, слід провести бесіду з батьками або законними опікунами дитини, яка зазнала насильства, та дитиною, яка  постраждала від насильства, і повідомити про це місцевий компетентний Суд у справах сім’ї або Поліцію, шляхом письмового повідомлення.

Якщо підозрюваний у вчиненні насильства є особою старше 17 років і його/її поведінка становить кримінальний злочин, слід повідомити місцевий компетентний орган, Поліцію або Прокуратуру шляхом письмового повідомлення.

 

Розділ 7. Політика захисту персональних даних дитини

 

1. Особові справи дітей є конфіденційними, зберігаються в спеціальних шафах, які надійно замикаються, і доступ до них мають лише визначені особи.

2. Запис зображень можливий лише за наявності дозволу, наданого в письмовій згоді. У разі використання зображень дітей згода надається батьками або законним опікуном.

Розділ 8. Принципи безпечних взаємовідносин між працівниками Фонду та дитиною, що визначають, яка поведінка є неприпустимою в контакті з Дитиною

1. Фізичний контакт з дитиною – з повагою до її індивідуальності, лише в обсязі,  необхідному для ефективної підтримки, наприклад, фізіотерапії, і завжди зі згоди дитини та батьків або законного опікуна;

2. Вербальне спілкування з дитиною – з повагою до можливостей або відхилень дитини, з урахуванням потреб розвитку, мовного бар’єру, завжди спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дитини;

3. Рівне ставлення – до всіх дітей у Фонді ставляться з однаковою повагою незалежно від їх соціального та правового статусу, національності, етнічного походження, віросповідання, кольору шкіри тощо; 

4. Прямий та онлайн контакт з Дитиною поза межами Фонду – завжди за згодою Дитини та батьків або законного опікуна, та тільки з метою, зазначеною Дитиною та батьками або законним опікуном.

5. Гігієнічні заходи з догляду – здійснюються епізодично, лише якщо цього вимагає ситуація, і дитина отримує допомогу без присутності батьків або законного опікуна (наприклад, допомогти відвести дитину в туалет). Слід подбати про те, щоб інша особа з Фонду або особа, яка опікується дитиною, допомагала в кожному з цих видів діяльності (наприклад, вчитель);

6. Дисциплінувати дитину – завжди в м’якій, чуйній манері, з повагою до прав дитини та відповідно до принципів ненасильницької згоди.

 

Розділ 9. Нормативно-правові акти, що захищають права дітей у Польщі

 

Нормативно-правові акти, на основі яких мають бути створені положення Документа, повинні створюватися на основі обов’язкових до виконання правових норм. Особливо актуальними є наступні нормативно-правові акти:

Конституція Республіки Польща від 2 квітня 1997 року (Законодавчий вісник 1997.78.483) – положення регулюють наступне: захист дитини від насильства, експлуатації та деморалізації.

Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН

20 листопада 1989 року (Dz. Листопад 1989 року (Законодавчий вісник 1991.120.526 з наступними змінами).

Закон від 26 січня 1982 року. – Карта вчителя (Dz. U. 2014.191, з наступними змінами) – положення регламентують обов’язки вчителя та дисциплінарні провадження проти нього/неї.

Закон від 7 вересня 1991 року про систему освіти (Dz. U. 2004.256.2572, зі змінами та доповненнями) – Цей документ містить обов’язки навчального закладу, серед яких повноваження директора навчального закладу.

Закон від 25 лютого 1964 року. – Кодекс про сім’ю та опіку (Законодавчий вісник 2015.583, зі змінами та доповненнями) –  Закон, що регулює відносини між батьками та дитиною, відносини між батьками та навчальним закладом, а також батьківські повноваження, та представництво інтересів дитини.

Закон від 6 червня 1997 року – Кримінальний кодекс (Законодавчий вісник 1997.88.553 зі змінами та доповненнями) та Закон від 6 червня 1997 року – Кримінальний процесуальний кодекс – нормативно-правові акти, що регулюють втручання у разі вчинення злочину на шкоду інтересам Дитини.

Закон від 17 листопада 1964 року. – Цивільний процесуальний кодекс 

(Dz. U. 2014.101, зі змінами та доповненнями) – Нормативно-правовий акт, що регулює втручання у випадку загрози добробуту дитини, в тому числі відсутності догляду.

Закон від 26 жовтня 1982 року про провадження у справах неповнолітніх 

(Dz.U. part 2014.382) – Закон, що регулює, серед іншого, втручання у разі вчинення Дитиною злочинного діяння або якщо Дитина виявляє ознаки деморалізації.

Закон від 20 вересня 2005 року “Про попередження та протидію  насильству в сім’ї” та Постанова Ради Міністрів від 13 вересня 2011 року про порядок Процедури  “Блакитних карток” та зразків бланків “Блакитних карток” 

(Dz.U. 2011.209.1245) (Dz. U. 2005.180.1493, зі змінами та доповненнями) – акт, що регулює втручання у випадку домашнього насильства.

Закон від 4 лютого 1994 року. – Про авторське право і родинні зв’язки

(Dz. U. 2006.90.631, зі змінами та доповненнями). – Акт, на основі якого можна створювати підзаконні нормативно-правові акти положення про захист психологічного образу дитини.

Закон від 23 квітня 1964 року. – Цивільний кодекс (Законодавчий вісник 2014.121, зі змінами та доповненнями) – сфера застосування нормативно-правових актів, що стосуються захисту особистих прав дитини.

Закон від 29 серпня 1997 року. – Про захист персональних даних

 (Dz. U. 2014.1182, зі змінами та доповненнями) – Сфера дії нормативно-правових актів, що стосуються захисту персональних даних дитини.

 

Частина 10. Прикінцеві положення

Прийняті принципи та практики захисту дітей послідовно впроваджуються у Фонді і підлягають моніторингу не рідше одного разу на рік.